Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність

Інвестиційна діяльність
Рахівського району

Аналізуючи інвестиційну діяльність СГД району чітко усвідомлюємо, що це багатовекторний і довготривалий процес, результативність якого залежить від послідовності, цілеспрямованості та узгодженості дій трьох основних складових: влади, громади та бізнесу і не тільки на рівні району, але і держави в цілому.
Саме  налагодженість співпраці цих вагомих фінансових джерел приводить до покращення інвестиційної привабливості району та зростання потоків іноземних інвестицій в економіку.
Враховуючи те, що інвестор це фізична або юридична особа, яка планує максимально гарантовано та вигідно розмістити свій капітал, та при коротких термінах отримати результат в матеріальному, в духовному або в політичному аспекті, адміністрація  організовує свою діяльність.
Станом на 01.04.2010 року прямі іноземні інвестиції залучило 25 суб’єктів і складають вони  29,235 млн. дол. США. Інвесторами є 15 країн світу  (в. т.ч. Нідерланди 71,6%, Швеція 9,6%, Австрія 7%, Іспанія 4%, Чехія 2,6%)  Якщо провести аналіз в розрізі галузей в то картина наступна: з інвестиціями працює 17 промислових підприємства які залучили 99,3%, з яких  2,2 % добувна галузь, 97,1 переробна, металургійне виробництво 0,6%, торгівля 0,3%, лісове господарство 0,2%.)
За перший квартал 2010р. районом освоєно капітальних інвестицій 3 млн. грн. (інвестиції в основний капітал 2,7 млн., в т.ч. житлове будівництво – 2,1 млн. грн., капітальні інвестиції освоєні за рахунок коштів державного бюджету складають 132 тис.грн. тобто 4,9%.)
Виконуючи свої повноваження влада:

  • спирається на громадський сектор (представлений 38 діючими громадськими організаціями, які провели 8 семінарів,7 виставок, 35 заходів з залучення коштів, залучили членських внесків 107тис.грн.,  благодійних коштів 49 тис.грн. і  138 тис.грн. з державного бюджету);
  • використовує свій потенціал бюджету розвитку (залучаючи і донорські кошти на капітальний ремонт соціального сектору. Зокрема у минулому році залучено Чеських інвестицій  біля  4,7 млн. грн. і 400 тис.грн планується на 2010р).
  • приймає участь та організовує  міжнародні заходи (круглі столи, зустрічі, виставки, семінари, фестивалі, тренінги, подорожі)

Завдяки проектам – переможцям міжнародних конкурсів у минулому році 38 осіб з району побувало у міжнародних заходах та  25 у освітніх подорожах по обміну досвідом завдяки транскордонним проектам ГО «Спільний дім», «Карпати», «Пролісок» та ЗОШ №1. В ЗОШ №2 працював волонтер з міста Детройт Америка.

Проаналізуємо досягнення, перешкоди та перспективу цієї сфери станом на 1 червня 2010 року. Суб’єктами господарської діяльності району:

1. Розроблено наступні проекти:

  • Створення всеукраїнського центру по сходженню на г.Говерла на базі еколого-освітнього центру КБЗ.
  • Створення євроінтеграційного центру розвитку Рахівщини «Європейський спільний дім» ( 650 тис. євро.).
  • Покращення протипаводкового захисту та екологічне оздоровлення навколишнього середовища на українсько-румунській прикордонній ділянці р. Тиса” на 2008-2010 рр. (180 тис. грн.)
  • Створення ГЕС дериваційного типу потужністю 3 МВт на потоці Квасний поблизу с. Богдан. та потужністю 5 МВт біля с.Ч.Тиса, присілків Довжина, Станіслав  (ПП «Гідроресурс-2010») Проекти розробляє Закарпатське обласне агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій.
  • Створення 5 ти зіркового курорту та ТЕС на базі заводу Конденсатор с.Кваси.
  • Транскордонна співпраця влади задля покращення екології довкілля басейну Верхньої Тиси – він оснований співпраці місцевої влади трьох країн (України, Румунії, Угорщини (497 тис. євро).
  • Транскордонна співпраця громадськості задля формування екологічної свідомості населення Верхньої Тиси ( 99,8 тис. євро).

2. В рамках Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»:
підписано угоди про фінансування ще 3 малих проектів

  • Капітальний ремонт дитячого садочку с.Б.Церква;
  • Поточний ремонт та заміна вікон на пластикові у Чорнотисянській амбулаторії та Білинському дитячому садочку;

та вже розпочата реалізація 5 проектів:

  • 4 проекти з  «Реконструкції вуличного освітлення В.Бичкова, Ділового, Квасів та Ясіня».
  • Поточний ремонт Костилівської лікарської амбулаторії загальної практики та сімейної медицини з облаштуванням стоматологічного кабінета

3. В районі вже реалізуються наступні проекти:

  • Покращення протипаводкового захисту та оздоровлення екологічної ситуації на прикордонній українсько – румунській ділянці р.Тиса, шляхом розширення АІВС «Тиса» та встановлення АІВС у пр.Хмелів;
  • Статистична інвентаризація пралісів Угольсько-Широколужанського масиву КБЗ”  (вартістю 400 тис. грн.);
  • Транскордонне співробітництво заради розвитку громади, в рамках програми прикордонного співробітництва Угор-Слов-Рум-Укр у селищній раді В.Бичків функціонуватиме ресурсний центр фінансований проектом протягом трьох років;
  • Проект ПРООН-ГЕФ «Комплекс заходів інтегрованого управління земельними водними ресурсами у Верхній Тисі, Україна – Румунія (на прикладі селища Великий Бичків – Бочков – Маре)»; (було закуплено контейнери для  побутового сміття та пластику : 300 контейнерів (120 л) для домогосподарств; 31 контейнер (240 л ) для пластику для   кафе, магазинів, ресторанів. 20 контейнер (240 л ) для скла  для   кафе, магазинів, ресторанів. 20 контейнер (1100л) для пластику для селища. Закуплено  гідравлічний прес  для ущільнення пластику.)
  • Громадський ресурсний центр розвитку Великий Бичків, в рамках Проекту «Транскордонне партнерство для сталого розвитку громад» Програми Добросусідства Румунія-Україна;
  • Українсько – Швейцарський проект “Співпраця між установами” (2005-2009 рр.);
  • Українсько-Швейцарський проект FORZA – Ліси Закарпаття (2004-2009 рр.);
  • Українсько-Голландський проект «Інвентаризація пралісів Закарпаття» (2006-2008 рр.);
  • Проект DCP-WWF та уряду Норвегії «Збереження та стале використання природних ресурсів Карпат» (2007-2008 рр.);
  • Покращення протипаводкового захисту та екологічне оздоровлення навколишнього середовища на українсько-румунській прикордонній ділянці р. Тиса» (2008-2010 рр.);
  • Розроблення стратегічної концепції розвитку транскордонного співробітництва для КБЗ (2009-2010 рр.);
  • Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства Закарпаття «Форза» в рамках проекту фінансує впровадження новітніх методів сталого господарювання в лісогосподарському сектор (Рахівський ДЛГ), маркування туристичних маршрутів (Рахівський р-н), навчання спеціалістів для лісової та туристичної галузі, створення туристично-інформаційного центру в м.Рахів, створення показового полонинського  господарства с.Костилівка, пілотний проект розвитку громади на прикладі с. Богдан (2 млн. дол. США);
  • Благодійна міжнародна організація “Хайфер Проджект Інтернешенл ХПІ” 2003 – 2013 р.  Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині, с.Кваси Розвиток бджільництва територіальної громади, розвиток кінного туризму (навчання та тренінги, методичний посібник для туристів, корми та медичні препарати, насіння), переробка дикоростучих ягід (сушильна шафа), переробка молока  (150 тис. дол.)
  • Регіональне відділення Фонду “Євразія” грант по програмі “Маркування туристичних маршрутів у Рахівському районі Закарпатської області, як ефективного  способу розвитку внутрішнього туризму в регіоні ” біля 30 тис. дол.;
  • Рахівська РДА, ДПРС Швейцарії: пілотний проект „Експлуатація річок та потічків у Закарпатському регіоні” 550 тис. грн.;
  • Проект аграрного маркетингу спів фінансував створення виробництва з переробки м’ясомолочної продукції  с.Луг  (55 тис. дол.)
  • В.Бичків та Костилівка поділили відповідно перше та третє місця у міжнародному конкурсі по організації населення на збір сміття серед ОМС басейну Верхньої Тиси.
  • В рамках міжнародного проекту відремонтовано підпірну стінку витоку річки Чорна Тиса;

В рамках спільних проектів  співпраці з містами побратимами (Словаччини, Угорщини, Румунії, Чехії, Німеччини) та партнерами різних сфер в галузі культури, освіти, медицини, екології, науки залучають для розвитку людських ресурсів засоби та кошти згідно оперативним даним (1,5 – 2 млн. грн.)  щороку. Зокрема в об’єкти освіти залучено благодійної технічної допомоги (Австрії, Угорщини, Голландії) з за кордону на суму біля 27 тис.дол. США, на спортивні заходи – внутрішніх благодійних коштів залучено 80 тис.грн., а іноземних (Чехії, Словаччини та Польщі) 32 тис. грн.
Створення та фінансування агентства місцевого розвитку є позитивним, але недостатнім кроком. Адже схожа структура вже існує в районі на папері вже протягом кількох років. У даному випадку кваліфіковані ініціативні проектні менеджери, що володіють мовами – 60% успіху.

Після короткого аналізу досягнень зупинюсь на ПРОБЛЕМАХ, які гальмують залучення інвестицій (особливо іноземних) у розвиток  промисловості, інфраструктурні, соціальні та інші проекти:

  • нестабільність, непослідовність дій і рішень, а також недостатня комунікативність (практично не працювала офіційна електронна адреса РДА, сайт адміністрації не доступний (мовний бар’єр) для іноземців,  пасивне  обговорення та реагування на пропозиції з-за кордону);
  • відсутність стабільності, гарантованих, прозорих, попередньо узгоджених з громадами та прийнятних для інвестора умов інвестиційної діяльності в районі;
  • відсутня, узгоджена з стратегією розвитку, програмою інвестиційного розвитку району та генеральними планами розбудови населених пунктів, карта схема розміщення привабливих для інвестора проектних пропозицій;
  • низька кваліфікація, слабка матеріальна база та недостатня ефективність роботи  недержавних структур з надання кваліфікованих методичних консультацій, інформаційної підтримки, супроводу та роботи з потенційними інвесторами;
  • відсутні методика оцінки суспільної значимості проектів та механізм першочергового спів фінансування суспільно корисних проектів з місцевих бюджетів;
  • майже відсутня інформація щодо інвестиційних можливостей району на іноземних мовах;
  • дуже низький рівень активності з боку підприємців та керівників населених пунктів при розробці навіть електронної бази інвестиційного потенціалу району;
  • повільно формується та усвідомлюється необхідність створення та фінансової підтримки з боку влади (як основного замовника) мережі агенцій місцевого розвитку;
  • влада, громада та бізнес часто окремо і не узгоджено намагається робити певні кроки в напрямку покращення економічного становища району. Приклад – проект створення курорту «Свидовець» (350 млн. євро)  - коли непослідовність інвестиційної політики затримала на невизначений час реалізацію вагомого інвестиційного проекту;
  • майже відсутні наради, навчання та курси по підготовці кадрів з проектного менеджменту що гальмує розробку місцевих проектів;
  • відсутність укомплектованого кваліфікованими кадрами (мін.3особи) відділу зовнішньоекономічної та  інвестиційної діяльності;

Завоювання довіри інвесторів вимагає тривалої, послідовної, кваліфікованої та спрямованої інвестиційної політики, професійних рішень та кроків, привабливої ідеї та вигідної інвестиційної пропозиції. Зрозуміло, що світова економічна криза внесла свої корективи у роботу багатьох інвестиційних фондів. Однак залишаються не використаними можливості фонду ризикованих інвестицій «Корвінус» (пільгові кредити і інвестування до 49% вартості проекту) та ряд конкурсних програм ЄС, що практично надають 80% коштів на проект як дотації (без повернення та процентів).

Адміністрація в межах своєї компетенції сприяє:

  • просуванню привабливої інформації про район у засобах масової інформації, Інтернеті, міжнародних заходах;
  • проводить переговори з потенційними інвесторами, представниками ТПП, ТЕМи  України у країнах ЄС та представниками Торгових Місій різних країн в рамках міжнародних заходів з метою залучення інвестицій у розвиток пріоритетних галузей;
  • оформленню інвестиційних пропозицій суб’єктами господарської діяльності району та сприяє забезпеченню інформаційних потреб потенційних інвесторів;
  • організації заходів для підвищення кваліфікації власних кадрів та освітніх курсів, тренінгів подорожей;
  • розвитку пріоритетних галузей економіки району та забезпечує їх фінансування в межах наявних у розпорядженні районної влади коштів, визначає партнерів від району для спільних проектів;

У перспективі створення:

  • нового пункту перетину кордону у с.Ділове, де за рахунок коштів ЄС буде відновлено міст через Тису, прикордонної інфраструктури;
  • мережі структур та системи селективного збору, вивезення та утилізації ТПВ;
  • євро інтеграційного центру розвитку Рахівщини «Європейський Дім»;
  • міжнародного екологічного молодіжного табору;
  • міжнародної мережі екологічних маршрутів, в які входитимуть маршрути по району;
  • У с.Ділове – розвивається торгово-мотельний центр  «ТИС».
  • У с.Костилівка – проект «Інноваційний підхід у вирішенні проблеми ТПВ на рівні громади с.Костилівка», планується розбудова інфраструктури для розвитку водного туризму (причалу, прокату, кемпінгу, інструкторів, провідників),
  • У с.Кваси – Будівництво 5-ти зіркового санаторно-курортного комплексу з використанням мінеральних джерел та прилеглих до заводу територій,  створення гірськолижного курортного комплексу ур.Свидовець;
  • У с.Лазещина – розвиток співпраці в рамках рамкової угоди про співпрацю Закарпаття з краєм Височина (Чехія).
  • У м.Рахів – створення  заводу з переробки тирси, відходів лісозаготівлі та переробки деревини на паливні брикети і гранули по чеській технології, переведення міста на електричне опалення, створення мобільної піролізної установки для інноваційної технології спалювання селективно відібраного сміття. Створення суспільно корисного центру євро інтеграційного розвитку Рахівщини «Європейський Дім»; Підписано угоду щодо співпраці  в рамках пілотного проекту «ІХЛЕТ», який передбачає узгоджену співпрацю представників влади у 5 країнах басейну р.Тиса
  • У Рахівському районі – створення мережі кемпінгових майданчиків європейського рівня поблизу розгалужень та перетину маршрутів місцевого, обласного та міжнаціонального значення; в рамках святкування Дня Дунаю 27 червня 2010 р. заплановано проведення фестивалю “Тиса – молодша сестра Дунаю” на території с.Ділове біля пам’ятного знаку “Центр Європи”. Головними організаторами є Закарпатська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги. Головним спонсором виступає компанія Кока-кола.

З’являються нові можливості щодо залучення інвестицій у пріоритетні сфери розвитку, але ми виявилися не зовсім готовими:

  • інституційно (агентство регіонального розвитку існує лише на папері)
  • кадрово (відсутність мережі агентств місцевого розвитку і відсутність підготовлених  кадрів);
  • ментально до роботи у спільних (інфраструктурних)  проектах для залучення коштів з фондів технічної допомоги та інших Європейських джерел.

Забезпечити вливання коштів в економіку навіть у часи кризи доможе лише розуміння того, що кожна гривня, яка буде направлена на створення власної частки у грантових проектах може залучити в район +9 грн., повинно змінити наше відношення до цих можливостей. Адже вже з липня 2006 року, маючи 10% загальної вартості проекту у бюджеті ми маємо можливість залучити ще 90% з фондів ЄС.
Головні фінансові джерела, з яких СГД району могли б залучити кошти на фінансування проектів є:
1.Європейські Програми Добросусідства (Україна – Польща – Білорусь, Україна – Угорщина – Словаччина, Україна – Румунія).
2. Польсько-Американсько-Українська Ініціатива про Співпрацю (ПАУСІ) є програмою ґрантів, що ставить за мету зміцнення українсько-польського співробітництва  і поширення успішного польського досвіду реформ у процесі становлення України як держави з ринковою економікою..
3. Карпатський фонд – Програма сприяння розвитку місцевих ініціатив
- зміцнення добросусідства, соціальної стабільності і сприяння сталому економічному розвитку Карпатського регіону.
4. Міжнародний благодійний фонд «Відродження» сприяє інституційному зміцненню організацій за рахунок обміну досвідом та європейським експертам.
Це далеко не повний перелік діючих грантових можливостей. Кожен з донорів формує свої пріоритети та вимоги до пакету документів та формі самої заявки для отримання коштів на той чи інший проект. Саме величезний об’єм матеріалів по вимогам та відсутність гарантій на отримання коштів на поданий проект і є головним важелем пасивності з боку СГД району.
Крім цього є ще кілька фінансових джерел, які ми далеко не повністю використовуємо. Це і власні кошти багатшої частини місцевого населення та вихідців з району, які працюють або проживають з межами району, і кошти членів українських діаспор, і кошти представників нацменшин (євреїв, угорців, словаків, чехів, румун) які зараз живуть за межами держави. Вони могли б стати нашим кращим союзником, як для пошуку цікавих пропозицій так і для залучення їх нового оточення і друзів до інвестування у район. Є і інші резерви  для покращення роботи. Гнучка інвестиційна політика та спрямування наявних коштів на підтримку найбільш вагомих суспільно корисних проектів забезпечить можливість активізувати і внутрішні і зовнішні фінансові ресурси та залучити резервні інвестиційні фонди.

Заходи, які необхідно здійснити для привабливого інвестиційного клімату району:

  • регулярне інформаційне наповнення та поновлення веб сайту з обов’язковим перекладом на іноземні мови;
  • створення мережі ресурсних (розвиткових) центрів у смт. Ясіня, В.Бичків та м.Рахів, а також  укомплектування їх кваліфікованими кадрами;
  • домогтись максимального виконання зобов’язань, які витікають з Міжнародних угод, Заяв, Меморандумів, Конвенцій задля створення сприятливих інвестиційних умов та повернення довіри інвесторів;
  • розробити та фінансово забезпечити  реалізацію Програми інвестиційного розвитку та транскордонного співробітництва району на період до 2015 року відповідно до Стратегій розвитку Рахівщини та Закарпатської області;
  • методично та послідовно вести пошук нових партнерів в Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії, Німеччині, ініціювати розробку та реалізацію з ними спільних проектів;
  • налагодити співпрацю з представниками українських діаспор в Німеччині, Австрії, Канаді, Америці, Австралії;
  • підготувати команду 4-5 осіб проектних менеджерів для розробки грантових та інвестиційних проектів та залучення коштів різних Міжнародних фондів та донорів
  • забезпечити співфінансування проектів – переможців грантових конкурсів у розмірі відповідно до вимог донора 10-30%;
  • підтримати матеріально розробника найбільш вагомого суспільно корисного проекту для забезпечення процесів інтеграції, сталого регіонального розвитку, кваліфікації персоналу ОМС, громадських та бізнесових структур;
  • створити “Інвестиційну раду” з представників РДА, районної ради,  міста Рахів, селищ В.Бичків та Ясіня, керівників зацікавлених структур для відбору суспільно корисних проектів на фінансування власної частки апліката з бюджету розвитку.

Головний спеціаліст з питань
зовнішньоекономічної діяльності
управління економіки                                               Є.Б.Репарук

Print Friendly