Графік проведення фестивалів

1. смт. Ясіня,
Фестиваль гумору і сатири
“Бербениця фіглів”,
липень 16-17
Беркела Іван Іванович 0972229246 м.Рахів, Івана Франка, 6
2. с. Лазещина,
Фольклорний фестиваль
“Гуцульська ріпа”,
вересень 11
Рибалко Марія Юріївна
(завідуюча)
0677393467 с.Лазіщина,541
3. с. Кваси
Фольклорний фестиваль
“Квасівський Ліжник”,
вересень 18
Копилюк Фрузіна Василівна
(директор)
0973290241 с.Кваси, 632а
4. с. Костилівка
Фольклорний фестиваль “Берлибашський бануш”,
травень 8
Даниш Софія Василівна
(директор)
0671448144 с.Костилівка, Шевченка,54
5. м. Рахів
Районний фольклорний фестиваль “Гуцульська бринзя”,
вересень 2-4
Шепета Володимир Леонідович
(начальник відділу культури і туризму Рахівської РДА)
0676999326 м.Рахів, вул.Миру,1
6. с. Ділове
Фольклорний фестиваль
“Діловецькі калачі”,
травень 29
Бузій Алла Юріївна
(директор)
0965336910 с. Ділове, вул. Травнева, 2
7. м. Рахів
Районний фестиваль зимового фольклору “Ой, радуйся земле”,
січень 19
Мисинчук Іван Юрійович
(директор РБК)
0930012010 м.Рахів, вул.Миру,16
8. Обласний відкритий фестиваль духової музики
червень 3-5
Думин Ярослав Васильович
(міський голова)
0673126135 м.Рахів, вул.Миру,34
9. смт. Великий Бичків
Фестиваль  «Бичківські голубці» липень 15-17
Зеленко Одарка Дмитрівна
(голова селищної ради)
03132 – 33238 смт. В.Бичків, вул..Грушевського,108

Методичний кабінет РБК


 

З глибини віків час від часу виринають мудрі істини. А ту, що живе не хлібом єдиним, постійно підтверджує історія людства. Але при будь-яких соціально-економічних обставинах виживали ті народи, які не лише зберегли, але й передали нащадкам свою духовну і матеріальну культуру, як найціннішу спадщину. Бо саме в ній закодована народна пам’ять, яка ототожнює і душу народу, і народну творчість, а через неї – і його світосприйняття та національну самосвідомість. “Бербиницьи фіглів ”

Вже третій рік підряд у смт.Ясіня проводиться фестиваль «Бербиницьи фіглів». Два дні фестивалю гуцульське Ясіня, бо гуцули такий народ, що вміє набуватися. Запрошують на свято фіглярів з Карпатських гір, та українських низин. Фестиваль «Бербиницьи фіглів» організований районним товариством Всеукраїнського об’єднання «Гуцульщина» спільно з турбазою «Едельвейс».
Саме 19-20 липня на фестиваль “Бербиницьи фіґлів” до затишного гуцульського селища приїхали кращі гумористи і жартівники Карпатських гір, щоб в чесній боротьбі визначити хто з них найкращий.

 


(учасники міжнародного фестивалю гумору «Бербениця фіглів»)

2010 року фестиваль “Бербеницьи фіґлів” проходив вже втретє. Майданчиком для проведення фесту, як і минулі роки, стала літня сцена турбази «Едельвейс». Саме на цій сцені відбувались виступи гумористів, конкурс на кращий анекдот.
Змагання серед гумористів проходили в п’яти номінаціях. Діти віком до 16 років визначали кращого в конкурсі «Чибрик-щебетун» (перше місце Тарас Ровенко з села Горохолино, Богородчанського району, Івано-Франківської області, друге місце Валентин Кущак, третє місце Юля Пранинчук). Серед дорослих змагання проходили в номінації «А я так фіглюю», тут окремо визначали кращих серед авторів оригінальних творів (перше місце Василь Лазорко з міста Кути, Івано-Франківської області, друге місце Микола Ковацюк, третє місце Анна Попович) і серед читців творів інших авторів (перше місце Микола Ковацюк, друге місце Мирон Білінкевич, третє місце Дмитро Федащук). Колективні виступи оцінювались у номінації «В ракаши на сцені» (перше місце зайняв народний театр імені Блавацького з міста Кути, Івано-Франківської області, друге місце в в колективу Колиба з селища Путила, Чернівецької області). Окремо було визначено тих, хто найкраще підготував конкурс «Домашнє завдання: “Коли кума нема вдома”» (перше місце Василь Лазорко, друге місце Надія Гуцуляк, третє місце Іван Угрин).


(міжнародний фестиваль гумору “Бербениця фіглів”)

Особливістю фестивалю у 2010 році став парад у вишиваних сорочках, який пройшов центральною вулицею селища Ясіня. Попереду їхала фіра з бербеницями, за нею народні музики, а далі всі ті хто прийшов на фестиваль у вишиванках.

“Ой радуйся, земле”

Всю культурно-освітню роботу в районі здійснюють 32 заклади культури. Прикладом цього є щорічне проведення в січні районного фестивалю зимового фольклору „Ой радуйся, земле”, який був започаткований у 1994 році, на якому шанувальникам народного мистецтва демонструються давні традиції своєї місцини. Щорічне колоритно-театральне дійство проводиться  в Районному будинку культури. Колядницько-щедрувальні групи, бетлегеми, гулани та окремі колядники своїми виступами прославляють народження Ісуса Христа та цикл зимово-різдвяних свят.

“Марцишор”

З давніх-давен в нашому районі проживають представники різних національностей, зокрема румуни, які відрізняються своєю самобутністю, звичаями, обрядами, і гідно представляють їх на святі  „Марцишор” (в перекладі з румунської – „березнянка”).

Свято „Марцишор” проводиться у перший тиждень березня у с. Б.Церква і бере свій початок з 1989 року. Мета цього заходу – не лише збереження традиційних румунських пісень, танців, всього, що віками зберігалося й передавалося з покоління в покоління., але й сприяння встановленню культурних та економічних зв’язків з етнічними румунами інших країн світу.

З 2005 року один раз у два роки в районі в населених пунктах с. Б.Церква, С.Водяне, с. Плаюц проводиться обласний фестиваль народного мистецтва румунів.

“ВЕСНА РОЗЛИЛАСЯ ПИШНИМ ЦВІТОМ ТАЛАНТІВ”

(щорічний районний звіт колективів художньої самодіяльності і робіт декоративно-прикладного мистецтва).

Традиції, ремесла, народна пісенна творчість ревно оберігаються і передаються з покоління в покоління такими народними самодіяльними колективами: самодіяльним народним ансамблем пісні і танцю „Лісоруб” з смт. Великий .Бичків, народним оркестром гуцульських народних інструментів районного будинку культури, оркестром народних інструментів с. Кваси, „зразковим” дитячим оркестром народних інструментів с. Лазещина, Рахівською та В.Бичківською ДМШ, Ясінянською школою мистецтв, чоловічими вокальними ансамблями „Горяни” ЦРЛ та Рахівської ДМШ, духовим  оркестром „Фермата”, лауреатами різних міжнародних та всеукраїнських конкурсів – Наталією Попович і Марією Йосипчук з В.Бичкова, Любою Ступчук, Ганною Дан з Рахова, Іриною Юращук з с. Кваси. Цей фестиваль є щорічним свідченням того, що художня самодіяльність Рахівщини є однією з кращих в області.

“БЕРЛИБАШСЬКИЙ  БАНУШ”

(місцевий фестиваль с. Костилівка)

Костилівчани не тільки прагнуть до європейського рівня життя, але вже здійснюють перші кроки в цьому напрямку. Громада села через міжнародні фундації заробила гроші, двічі виграла міжнародний гранд (перший стосувався транскордонного співробітництва, а другий – розвитку сільського „зеленого туризму „).

І ось знову у травні цього року місцевий фестиваль „Берлибашський бануш” було об’єднано із відзначенням Дня села. Про те, що захід набирає нових обертів, свідчить присутність на ньому журналістів не тільки із Закарпатського телебачення, а й з каналів „1+1”, „УТ-1”, „ICTV” та „НТН”. Гостями торжества були представники української діаспори з румунського села  Вишівська Долина, представники проекту „FORZA”, підприємці  Косівщини тощо.

Тут знову демонструвалось різнобарв’я гуцульських страв і напоїв, вироби місцевих майстрів декоративно-прикладного мистецтва, а назви спиртних напоїв „Берлибашська сплетеніжка”, „Чорногірська колиска”, „Кориньинка”, „ Ягідна”  викликали усмішку. Біля кожного столу порались молоді ґаздині у вишитих сорочках та запасках, а гості, що надходили, куштували: „Верховино, світку ти наш, нині святкує Берлибаш”.

“БАРВИ КВАСІВСЬКОГО ЛІЖНИКА”

Серпень 2007 р., с. Кваси.

Квасівчани знову у творчому пошуку, адже саме тут у 1999 було започатковано перший фестиваль-ярмарок „Гуцульська бринза”, який тепер став районним,  в серпні цього року в Квасах проведено фестиваль-ярмарок „Барви квасівського ліжника”.

Мета фестивалю-ярмарку „Барви квасівського ліжника” – збереження не лише ліжникарства, а й інших місцевих народних традицій та звичаїв, якими споконвіків славляться Кваси, а ще – прагнення продемонструвати вміння наших людей ґаздувати, вишивати, майструвати, куховарити, співати і танцювати, зберегти і передати молоді самобутні звичаї, розвивати сільський туризм, залучати інвесторів, відкривати нові проекти для розвитку інфраструктури села, покращення добробуту його жителів та сільської громади.

“ГУЦУЛЬСЬКА РІПА”

с. Лазещина

З давніх-давен в нашій місцевості найкраще плодоносять квасоля та картопля. Саме останньому широковживаному в меню гуцула овочу вже вдруге приурочувалося обласне свято „Гуцульської  Ріпа” в селі Лазещина. Його організатори – обласний центр розвитку сільського зеленого туризму, управління з питань євроінтеграції, туризму і курортів облдержадміністрації та швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства  в Закарпатті „FORZA”.

Основа дійства відбувалася в урочищі Клива. Там можна було придбати різноманітний крам: від одягу до продуктів харчування, а також скуштувати домашніх страв та інші ласощі. Ведучі закликали присутніх скуштувати тертої, вареної, смаженої, пареної, печеної картоплі. Ріп’яними галушками, варениками з бринзею, дерунами, коржами, ріп’яниками, милайниками, ріпою з бринзою, варениками з ріпою пригощали гостей свята.

Крім смачної кухні, для сотень гостей, які були присутні на святі, було організовано змістовний відпочинок на лоні природи з концертною програмою та конкурсами.

Основна мета цього свята – щоб до щирих, працьовитих і гостинних мешканців приєдналася вся Україна.

“ГУЦУЛЬСЬКА  БРИНЗА”

(м. Рахів, урочище Буркут)

Фестиваль-ярмарок „Гуцульська бринза” започатковано в 1999 році в с. Кваси. Це свято повноправно входить у наше життя, як традиційний щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства зокрема. Ніхто не може уявити собі Карпатські гори без шовковистих зелених полонин з отарами, без мелодій сумовитих трембіт, співучих сопілок без мужніх, загартованих негодами і недоступними гірськими стежками вівчарів.

Тому сьогодні для нас вівчарство, – це не лише одна із традиційних і найбільш оптимальних у високогірних умовах галузей сільського господарства, але й складова самобутньої історії, етнографії і культури Рахівщини. Їх відродженню і розвитку сприяє  наш фестиваль, який проводиться з ініціативи і за матеріальної підтримки районних держадміністрацій, ради, міської, селищних, сільських територіальних самоврядних громад.

Найпершим оберегом на кожній полонині для вівчарів і отар споконвіків є полонинська ватра. Після того, як запалає полонинська ватра на фестивалі „Гуцульська бринза”, відбувається огляд виставок-експозицій, які традиційно готують територіальні громади населених пунктів району.

Цікавою є й низка конкурсів, під час яких свою творчість демонструють коломийкарі, трембітарі та сопілкарі. Закінчується свято масовим гулянням.

Print Friendly